Acts 11

І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів. 1

Пита́ння наве́рнення поган

2Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже. 3І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання, 4кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“ 5Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи: 6„Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене. 7Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок. 8І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“ 9А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“ 10І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“ 11І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо. 12І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз. 13І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка. 14І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром, 15він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“. 16А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас. 17І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“. 18Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“ 19І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“

Перші християни в Антіохії

20А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв. 21А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса. 22І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа! 23І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву. 24А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. 25Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа! 26Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати. 27А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів. 28Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї. 29І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був. ▼

▼Клавдій — римський імператор 41-54 р.р.

30Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.